Цей допис – це, можна вважати, журнал експерименту. Я ще ніколи так не робила, досвідчені садівники зазвичай радять інші методи.. але якщо є час, то чому б не спробувати? Буду доповнювати допис періодично щоб і ви могли спостерігати за прогресом (або провалом – як піде).
5 листопада. Початок експерименту
Мої гортензії, схоже, зовсім не збираються скидати листя. Але синоптики вже обіцяють на післязавтра нічний мороз до -2 °C, тому вирішила не чекати, поки зима сама наведе порядок у моїх кущах, а трохи допомогти їм підготуватися до зимівлі.
Більшість гортензій у мене, судячи з усього, ще й не думають спати: стоять зелені, бадьорі та цілком задоволені життям. Проте листя я все-таки обрізала. Заодно прибрала тонкі гілочки, які росли усередину кущів або лежали на землі.
Викинути все це добро рука не піднялася. Тому вирішила спробувати вкоренити обрізані гілочки.

Скажу чесно: великих надій у мене немає. Взимку я вже пробувала вирощувати саджанці здерев’янілими живцями методом зеленої бруньки і дослідним шляхом з’ясувала, що з тоненьких, кволих гілочок нічого путнього зазвичай не виходить. Але цього разу живці зовсім інші: на них ще є листя, а в пазухах — живі бруньки. Може, це дасть їм додатковий шанс? Загалом, вкорінення гортензії відносно легке, майже 70% літніх живців прижилося нормально – тож можна спробувати.
Що робила?
Принесла все додому, розсортувала за сортами, підписала, нарізала живці на дві бруньки та вкоротила листя.

Як завжди, саме в той момент, коли мені терміново знадобився субстрат, потрібного ґрунту вдома не знайшлося. А чекати йти до магазину вже не хотілося — коли приспічило, треба садити негайно! 😁 Тому змішала кислий ґрунт для хвойних (за кислотністю він якраз підходить для гортензій) із кокосовим субстратом. Пропорція приблизно 40% ґрунту та 60% кокосу. Кокос я люблю навіть більше, ніж перліт чи мох: він легкий, добре утримує вологу й не злежується. Але саме на гортензіях ще його не випробовувала. Тож маємо ще один пункт експерименту.




На фото етапи та стан на 5.11.2026р.
Живці посадила по одному в окремі стаканчики, кожен підписала. Перед посадкою встромляла нижню частину в укорінювач. На фото видно, який саме — здається, найдешевший з «Аврори». Тут уже не до вибагливості: використала те, що було під рукою. Усе це добро поставила у великий пластиковий контейнер із вентиляційними отворами. Колись у ньому жили ахатини, тому отворів там чимало — частину довелося навіть заклеїти стрейч-плівкою, щоб не влаштовувати живцям протяг.
Полила, накрила й перенесла в будинок на стелаж під лампу.
Отже, маємо осіннє живцювання крупнолистої гортензії за весняною технологією, але з тоненьких обрізаних гілочок, кокосовим субстратом і всім, що знайшлося вдома.
Тепер залишається періодично заглядати в контейнер і звітувати вам, як проходить експеримент.
Дуже сподіваюся, що хоча б хтось із цієї компанії вирішить пустити коріння. А там уже будемо думати, як забезпечити молодим гортензіям зимівлю.

11.11.2026. – Минув тиждень. Всі живі, деякі трохи пожовтіли, але верхня брунька лишається живою. Ознак загнивання не бачу. Щодня я провітрюю тепличку (ну як провітрюю – мені цікаво і я лізу подивитися що там в середині).
Поки всі живі. Експеримент триває.
